- одяга
- -и, ж., діал.Одяг.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
одяга
Смотреть что такое "одяга" в других словарях:
одягало — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
одяганка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
одягання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
одяганнячко — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
одягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
одягатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
франт — (той, хто модно й ошатно одягається), чепурун; дженджик, фат, ферт, фертик, хлюст (той, хто надає одягові надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); денді (той, хто одягається вишукано); модник (той, хто одягається за останньою модою);… … Словник синонімів української мови
верхній — я, є. 1) Який міститься, знаходиться зверху, вище чого небудь; прот. нижній. •• Ве/рхнє чуття/ мисл. здатність собаки правильно відчувати поблизу птаха або звіра, не опускаючи носа вниз до сліду. 2) Який одягається поверх вбрання. || Який… … Український тлумачний словник
в — I невідм., с. Третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука в (вимовляється ве ). II (у), рідко ув – із знах., місц. і род. відмінками; рідко вві (у/ві), ві – із знах. і місц. відмінками; прийм. Сполучення з в (у) виражають … Український тлумачний словник
нижній — я, є. 1) Який міститься внизу, нижче інших подібних предметів; прот. верхній. || Який подається низом. Нижні м ячі. •• Ни/жнє чуття/ мисл. властивість гончака або лягавого собаки виявляти дичину по її слідах, а не по запаху. Ни/жній чин заст.… … Український тлумачний словник
